опис досвіду

Методична  проблема:

«Використання активних форм і методів навчання школярів на уроках історії, правознавства, етики».

Експерти з Ради Європи сказали: «Історії – це унікальна дисципліна, яка опікується спеціального роду тренуваннями розуму і фантазії».

Особливо великою відповідальністю сповнена професія вчителя історії. Учитель – не єдине джерело впливу на розвиток дітей, а людина покликана допомогти учневі знайти себе в житті., пробудити в дитині, чи розвинути те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене природою.

В.Сухомлинський писав: «Немає абстрактного учня. Майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної людини, дати їй радість успіху в розумовій праці».

Розвивати здібності учнів можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Феофан Прокопович сказав: «Посередній учитель – розповідає, гарний учитель – пояснює, чудовий учитель – показує, геніальний учитель – надихає».

Єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом  досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід  забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування  інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної людини – це основна  мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Коли педагог прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння, прагне долучити учня до співпраці. Незважаючи на різноманіття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності  вважаю урок. На мій погляд цей урок повинен бути демократичним. Ознаками такого уроку є:

ü  підготовка не теоретиків, а гуманних людей;

ü  навчання не словом , а справою;

ü  проведення уроків не для учнів,  а разом з ними;

ü  спрямування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

ü  забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

В процесі таких уроків прагну розвивати в учнів такі якості:

ü  уміння приймати рішення  та  робити вибір;

ü  бути свідомими громадянами своєї держави;

ü  відчувати себе громадянином  цілого світу;

ü  вміти співпрацювати з іншими людьми;

ü  завжди працювати якісно;

ü  проявляти ініціативу;

ü  навчатися працювати з великим обсягом  різноманітної інформації,  самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз  і зберігання ;

ü  бути свідомим того, що  існують різні  цінності.

Уникненню багатьох  недоліків у підготовці до уроку  допомагає використання методики тієї чи іншої технології:

ü  чіткий алгоритм дій;

ü  система логічно вмотивованих дій;

ü  послідовний перехід від одного  елемента до іншого.

Вивчення нового матеріалу умовно можна поділити на два етапи:

1.       Бесіди, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу;

2.       Повторній виклад матеріалу, розповідь за опорними конспектами. Мета етапу - стисло, доступно, логічно, послідовно відтворити учням вузлові питання. Учні оцінюють опори і самі вчаться їх складати.

Етапи  підготовчої роботи по складанню  опор.

Пояснюю матеріал, складаючи схеми на дошці. Йде діалог  з учнями, які допомагають відповідями,  вносять пропозиції. 

У схемі-опорі  пропускаю складові  і прошу  заповнити  користуючись  підручником.

Записую факти,  а учні складають опору.

Вдома  або на уроці за власноруч складеною схемою (таблицею) учні готують  розповідь, повідомлення  по культурі.

Випереджувальне завдання:  скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатись. Учні презентують опору. Оцінюється – правильність викладу матеріалу, оригінальність  подачі матеріалу.  Така робота  розвиває  у дітей  навички аналізу, синтезу,  вмінню виділяти головне  у теоретичному матеріалі. Такий підхід дозволяє  практикувати систему  уроків  різного типу в межах однієї теми. Використовую на уроках багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах»; «Групах»; «Карусель»; «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм»; «Аналіз ситуацій»; «Дебати»; «Брей-ринг»).

Використовую інтерактивні технології як засіб створення атмосфери доброзичливості,  порозуміння, творчості; зробити дитину розвинутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштуватись на успіх, виявити здібності до творчості. Словом, дотримуюсь настанов  Ш. Амонашвілі:  «Необхідно вигнати з уроків  бога сну  Морфея  та частіше запрошувати бога  сміху  Момуса».

 Велике значення надаю  творчим проектам. Вони сприяють розвитку фантазії, натхнення, ініціативи, нестандартності, появі власної точки зору  на ту чи іншу  проблему.

Шляхом інтеграції різних технологій прагну розвивати критичне мислення. Передусім це повне ре сприйняття будь-якої думки або оцінки  «на віру» Кожен учень, не  беручи до уваги  жодних авторитетів, має сформувати власну думку про подію, явище  в контексті навчальної програми. Під час навчального діалогу висуваються різні точки зору, відбувається своєрідний  обмін  знаннями. А завдання учителя – переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позицій наукового знання.

В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Трьох тачечників, які виконували однакову роботу – перевозили камінь запиталі: - «Що ви робите»?

Перший сказав похмуро глянувши і роздратовано відповів: «Тобі що не видно? Не бачиш камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!»

Другий спокійно сказав: Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.

Третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: «Я будую Шардський собор!»

Ідея притчі актуальна і нині: Праця не лише нестерпний тягар, чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості і щастя.

У Святому письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній успіху». Це і є істина.